Про слова

Я тішуся з гри словами. Як ті люди, що складють ввечері біля телевізора свої нескінченні пазли. Слова вирізняються кольорами та абрисами. Цікаво тулити їх одне до одного, спостерігаючи, що з того виходить. Є слова різкі й зрозумілі. З ними простіше - їх важче використати не за призначенням. Наприклад "котяча сеча". Інші огортають туманом, залазять всередину, наче "чужі" розчиняються в нас. Наприклад "любов" чи "бог".
Тут нічого не вдієш. Маємо використвувати ці ярлички, що часом невідомо на що вказують. Маємо послуговуватися тим, що є. Бо як тоді говорити, слухати, думати?
Зрештою, щоб отримати "carrier detect" з Всесвітом не треба ні говорити, ні думати.  Якою мовою говорить Будда?  Будда мовчить всіма мовами.