субота, 23 січня 2010 р.

Про мову

Коли він зрозумів, що не може не говорити українською, то став проситись додому.
Він вже кілька разів забувався - місцеві думали, що лається по-своєму і, мабуть, то було не зовсім безпечно. Потім, коли він захворів на незвичайну хворобу і не зміг вимовити жодного слова іншою мовою, крім своєї, місцеві зрозуміли, що він пропащий і вирішили відправити його.
Але виявилась проблема. Був Новий рік, по небу бігали полярні сяйва і поїзди не їхали, бо попримерзали колесами до рейок.
Якось він дістався вузлової станції. Там у тісній кімнаті з грубкою вже місяць і два дні стояла сотня людей, бо не могли сісти, навіть нахилится через свою кількість. Так і спали стоячи.
Коли переїжджав Москву, його постійно перестрівала міліція, заводила до відділку й передивлялась речі. Він не міг зрозуміти, але потім вирішив, що то через погляд. Зрештою то мало сенс. Особливу увагу міліція приділяла важкій книжці "UNIX", де на обкладинці було зображено чорта з тризубом.
Коли він дістався дому, сталися  дивні речі. Окрім української, він став вільно розмовляти французькою і фландрською, розуміти катакану і хірігану, згодом поринув у вивчення принципів котодама, бо про те було слово.
Тоді у нього ще лишались гроші на новий комп'ютер, та зараз в ньому вже замінені всі детелі, окрім дисковода для дискет. Але дисковод вже не потрібний і навряд чи може служити доказом.

1 коментар:

  1. Класно написано, філософські роздуми чимось нагадують стиль Прохаська - так же просто і разом з тим глибоко.

    ВідповістиВидалити